Скринінг молочних залоз – мамографія

За рекомендаціями ВООЗ, мамографія – «золотий стандарт» у діагностиці захворювань молочних залоз, у тому числі раку.

У віці 35 – 39 років жінці потрібно одноразово пройти мамографію, після настання 40-річного віку –кожні 2 роки, після 50 р. – 1 раз на рік.

Відповідно до статистики, кожна 8 жінка має рак молочної залози. Після 40 років ризик захворіти зростає. Завдяки сучасній цифровій апаратурі можна виявити новоутворення розміром 1-2 мм. Тому чим раніше розпочати лікування, тим вищі шанси на одужання.

Чинники розвитку захворювань молочних залоз:

• обтяжений анамнез: у когось із близьких родичок був діагностований рак молочної залози (у цьому випадку регулярно проходити мамографію слід починаючи з 30 років).

• травмування грудей;

• шкідливі звички (зловживання алкоголем, паління), стреси, вплив прямих сонячних променів;

• аборти, відмова від грудного вигодовування, перші менструації – у віці до 12 років, перші пологи – після 30 років, клімакс – після 55 років.

Скринінг легень – рентген органів грудної клітини (ОГК)

Рентген – це доступне, інформативне, просте й швидке обстеження, яке дозволяє лікарю-діагносту оцінити анатомічні особливості органів грудної клітки. Цифрова рентгенографія – це можливість отримати якісне, максимально чітке зображення з мінімальним променевим навантаженням.

Рентгенографія дає можливість діагностувати:

• запалення легень, плеври, перикарду;

• накопичення ексудату в плевральній порожнині чи перикарді;

• пухлини та емфіземи легень;

• патології плевральних синусів;

• лімфаденопатії;

• травми кісток: ключиць, ребер, грудини;

• патології аорти та легеневого стовбура.

Скринінг стравоходу, шлунку та дванадцятипалої кишки – гастроскопія (ЕФГДС)

Регулярно ендоскопію слід проходити, якщо у вас вже було діагностовано: гастрит, поліпи, виразку. А після 50 років обстеження слід проходити щорічно.

До скринінгу шлунка входить:

·  фіброгастроскопія

·  біопсійний експрес-тест на наявність Helicobacter pylori.

Ми подбали про те, аби таке обстеження було комфортним та безболісним для наших пацієнтів. Тому гастросокпію проводимо із застосуванням медикаментозного сну. Пацієнт спокійно спить, не відчуваючи при цьому жодного дискомфорту. А після пробудження немає ніяких неприємних відчуттів.

Необхідність тесту на наявність Helicobacter pylori пов’язана з тим, що бактерія може спричинити виразки шлунка, дванадцятипалої кишки, дуоденіту, гастриту і навіть раку.

Колоректальний скринінг – колоноскопія

Ендоскопічне дослідження товстого кишечника показане пацієнтам з такими симптомами:

• біль у животі (спазми, коліки);

• здуття живота;

• порушення процесу випорожнення (пронос, або тривалі закрепи);

• наявність патологічних виділень: крові, слизу у калі;

• безпричинна втрата ваги.

Колоноскопія необхідна і для передопераційного обстеження (перед хірургічними втручанням з приводу гінекологічних, проктологічних, урологічних захворювань, патологіях судин нижніх кінцівок). Це необхідно для того, аби виявити чи немає порушень у товстому кишечнику, яке може провокувати захворювання.

Також дане дослідження відноситься до найбільш ефективних методик скринінгу колоректального раку – одним із найпоширеніших різновидів онкології, який має високий рівень смертності. Проте цей рак цілком можливо попередити – регулярно проходити колоноскопію. Цей скринінг мають виконувати пацієнти:

• з обтяженим анамнезом (наявність у родичів поліпів, раку товстої кишки);

• з запальними захворюваннями кишківника;

• які зловживають алкоголем та палять. так і в певних вікових групах;

• певні вікові групи.

Діагностика пухлини на початкових стадіях (ще до розвитку клінічних симптомів) дозволяє провести малоінвазивне та органозберігальне лікування, яке покращує якість життя. Крім цього, при виявлені поліпів, лікар відразу видаляє їх, – завдяки чому знижується імовірність їх переродження рак.

Скринінг шийки матки:

Щороку в Україні рак шийки матки діагностують у 5000 жінок, а кожна 5 українка помирає від цього захворювання. Тож, з метою попередження даної патології, усім жінка після 25 років (або через рік після початку статевого життя) потрібно проходити скринінг раку шийки матки.

До переліку скринінгового обстеження входить:

·  огляд гінеколога;

·  кольпоскопія;

·  вагінальне УЗД.

Обстеження у лікаря-офтальмолога

При відсутності офтальмологічних захворювань, огляд у лікаря необхідно проходити 1 на рік.

Проте до лікаря потрібно звертатися частіше, якщо ви:

• маєте дискомфорт, біль в очах, відчуття «туману», роздвоєння об’єктів, «мушки» в очах;

• травмували органи зору;

• носите м’які контактні лінз;

• маєте хронічні захворювання (наприклад, цукровий діабет, артеріальну гіпертензію).

Регулярне відвідування офтальмолога допоможе зберегти зір, а в деяких випадках навіть життя. Наприклад, пухлини органів зору тривалий час можуть розвиватися без жодних ознак і лише спеціаліст може діагностувати їх.

Чим старшою стає людина, тим частішими мають бути огляди в офтальмолога. Такий підхід допоможе запобігти розвитку таких хвороб, як катаракта, глаукома та різних патологій сітківки.

Скринінг щитоподібної залози  – УЗД + гормони ЩЗ

Ультразвукове обстеження – на сьогодні найбільш інформативний і точний метод для діагностики захворювань щитоподібної залози.

Він дає можливість детально оцінити й вивчити розташування, будову і структуру органу. УЗД щитоподібної залози не тільки виявляє новоутворення, але й дозволяє диференціювати їх за ступенем доброякісності чи злоякісності за шкалою THIRADS.

Хвороби щитоподібної залози виявляють у 20 % населення, у деяких регіонах – у 50%. А все тому, що на цей орган впливає багато факторів: недостатність йоду, погана екологія, тривалі стреси, травмування, супутні захворювання та ін.

Показання до обстеження:

• коливання маси тіла протягом невеликого проміжку часу;

• підвищена пітливість;

• пришвидшене серцебиття, слабкість, тремтіння рук;

• підвищена дратівливість, часті перепади настрою;

• гіпертонія, сухість шкіри, випадіння волосся;

• швидка втомлюваність, сонливість, безсоння.

Також ультразвукове обстеження призначають у слідуючих ситуаціях:

• робота на шкідливому виробництві, часті стресові ситуації;

• проживання в районах з малим вмістом йоду у воді, постійна зміна кліматичних зон;

• вік (після 40 років практично в двічі збільшується ризик онкозахворюваності)

• довготривале приймання гормональних препаратів;

• обтяжена спадковість;

• цукровий діабет або інші ендокринні захворювання;

• порушення менструального циклу, безпліддя;

• відчуття «кому в горлі», задуха;

• об’ємне утворення в ділянці шиї під підборіддям;

• контроль ефективності лікування патології щитоподібної залози;

• виявлення рецидиву після тиреоїдектомії;

• ТАБ (тонко голкова пункційна біопсія – взяття матеріалу вузлів голкою).

Скринінг щитоподібної залози в Medibor можна пройти комфортно, швидко і безболісно. Обстеження займає до 30 хвилин та включає в себе:

• дослідження гормонів ЩЗ: тиреотропний гормон (TТГ), тироксин вільний (Т4 віл.), трийодтиронін вільний (Т3віл.);

• УЗД щитоподібної залози.

Скринінг передміхурової залози – PSA + консультація лікаря-уролога

Рак передміхурової залози – одне з найпоширеніших онкологічних захворювань у чоловіків. Найчастіше хвороба розвивається у віці після 45 років.

Саме тому після настання 45-річного віку чоловікам необхідно регулярно– як мінімум 2 рази на рік – проходити скринінг простати, який включає:

·  консультацію уролога;

·  визначення специфічного пухлинного маркера передміхурової залози PSA (ПСА – простатоспецифічний антиген загальний).

Обстеження серця – ехокардіографія

Профілактичні УЗ-обстеження дають можливість виявити патології органів серцево-судинної системии на ранніх стадіях, і навіть запобігти небезпечним патологіям судин.

За умови відсутності проблем зі здоров’ям УЗД серця рекомендуємо проходити кожні 5 років:

• чоловікам, старших 40 років

• жінкам, старших 45 років.

При наявності серцево-судинних захворювань, ехокардіографію слід проходити 1 раз на рік.

Лікар направляє на ЗД серця пацієнтів з:

• ішемічною хворобою серця,

• артеріальною гіпертензією,

• цукровим діабетом

Таку діагностику слід проходити ренгулярно і на постійній основі після перенесених інфаркту міокарда та тромбоемболій. Це необхідно робити аби оцінити ступінь ураження серцевого м’яза, та попередження рецедивів. Після важких бактеріальних уражень слід виключити небезпечні наслідки, наприклад інфекційний міокардит, або ендокардит.

Невідкладна діагностика потрібна при:

• нападах болю в грудній клітці;

• дискомфорт при фізичних навантаженнях;

• лихоманка, тахікардія після перенесеного тонзиліту, або грипу;

• відчуття задухи, набряки, слабкість;

• хрипіння в легенях;

• втрата свідомості.

УЗД артерій та вен кінцівок

УЗД судин кінцівок необхідно проводити для дослідження кровообігу. При обстеженні лікар може виявити тромби, звуження, непрохідність. Також завдяки УЗД можна:

• проаналізувати функціональну активність великих та середніх кровоносних судин;

• визначити причину болю в кінцівках;

• виявити порушення прохідності у венах та артеріях;

• оцінити особливості тромбів (якщо вони є);

• оцінити роботу клапанів вен.

УЗД – безпечний і доступний метод обстеження. За потреби його можна проводити необмежену кількість разів.

УЗ-діагностику судин слід пройти, при:

• судинній сітці на ногах;

• зниження чутливості шкіри, відчуття оніміння;

• поколювання в кінцівках;

• судоми м’язів литки та/або стопи;

• високий артеріальний тиск;

• надмірна вага;

• біль та дискомфорт у ногах.

Печінкові проби

Це дослідження крові, яке визначає рівень білків та ферментів. Такі показники дозволяють оцінити роботу печінки. Близько у 50% хвороб цього органу ніяк себе не появляють. Печінка має здатність відновлюватись, проте деякі неспецифічні симптоми можуть вказувати на порушення роботи саме цього органу:

• безпричинна втома;
• розлади сну, психоемоційні порушення;
• дерматологічні проблеми (висипання, свербіж, печіння);
• розлади менструального циклу;
• біль у м’язах та суглобах невідомого походження;
• дискомфорт при фізичних навантаженнях;
• спрага, зорова дисфункція,
• пожовтіння білків очей;
• непереносимість жирної їжі, розлади травлення.

Моніторити стан печінки слід 1 раз на рік. Для цього варто здавати аналіз крові на печінкові проби та проходити УЗД.⠀

Ниркові проби

Це лабораторні аналізи, які дозволяють оцінити стан і роботу нирок. Адже при їх дисфункції погано відбувається очищення крові, а це у свою чергу негативно позначається а роботі інших органів та систем.  Тому ниркові проби допоможуть виявити порушення роботи нирок на ранній стадії, а вчасно розпочате лікування дозволить попередити розвиток ускладнень.

До показників ниркових проб відноситься:

креатинін – у нормі не повинен накопичуватись у крові (тому цей показник є головним при дослідження роботи нирок);

сечовина – підвищення її рівня вказує на наявність хронічної інфекції, сечокам’яної хвороби чи появу новоутворень в органах сечовидільної системи;

сечова кислота – через її надлишок, у суглобах можуть накопичуватися кристали, що може спричинити біль, запалення у суглобах і навіть подагру;

азот сечовини та загальний білок – їх підвищений рівень є індикатором гострих та хронічних патологій нирок.

Скринінг цукрового діабету  – глюкоза крові, HbA1c

Цукровий вважають хитрою хворобою. Адже часто вона себе ніяк не появляє багато років. На початку людина може не мати клінічних прояві до моменту, коли не виникнуть проблеми з судинами, порушення зору або патології нирок, хвороби серця, дерматологічні порушення.

Тому важливо проходити скринінг на цукровий діабет:

• усім після 45 років;

• людям, у яких вже виявили предіабет;

• вагітним жінкам, у яких діагностували гестаційний діабет.

До факторів ризику діабету відносять:

• надмірну маса тіла, або ожиріння *ІМТ>25 (*Індекс маси тіла – відношення маси тіла в кг до зросту в м2. Наприклад, ваша маса 85 кг, а зріст 170 см. Отже, ІМТ=85/1,7*1,7=29,4).

• наявність родичів першої лінії (батьки або діти) з цукровим діабетом;

• перенесені інфаркт чи інсульт;

• високий артеріальний тиск (≥140/90мм.рт.ст.);

• показник ліпопротеїдів високої щільності < 0,9 ммоль/л та/або показник тригліцеридів > 2,82 ммоль/л в сироватці крові;

• синдром полікістозних яєчників у жінок;

• малорухливий спосіб життя.

Ліпідограма

Якщо показник рівня ліпідів підвищений, у судинах утворюються холестеринові бляшки. Це у свою чергу призводить до звужень просвіту  і навіть до повного перекриття судин.

Раннє виявлення порушень обміну ліпідів дає можливість визначити імовірність розвитку хвороб судин і серця, таких як:

• ішемічна хвороба серця;

• інфаркт;

• інсульт;

• церебральний атеросклероз;

• атеросклероз судин нижніх кінцівок.

Вікові зміни в організмі також позначаються і на ліпідному обміні. Симптоми його порушення практично відсутні. Саме тому слід регулярно робити ліпідограму:

• у віці від 20 до 40 років – 1 раз на 5 років;

• після 40 років – 1 раз на рік.

При частих стресах, підвищенному артеріальному тиску, цукровому діабеті, наявності шкідливих звичок, неправильному харчуванні – ліпідограму слід виконувати не рідше 1 раз на рік, незалежно від віку.

Дерматоскопія

Таке обстеження потрібно проходити пацієнтам, які відзначили у себе незвичні зміни родимки, бородавки чи іншого утворення на шкірі (болючість, нерівномірний колір, кровоточивість). Це необхідно для того, аби виключити імовірність розвитку небезпечних захворювань.

А ще дерматоскопію слід проходити усім, хто має родимки, особливо великих розмірів. Це стосується навіть дітей та вагітних. Саме таких регулярний моніторинг стану родимки дозволяє попередити смертельно небезпечну хворобу – меланому.

Піклуйтеся про своє здоров’я та приходьте на скринінгові обстеження у Medibor!

Телефонуйте +38 (067) 410 77 47