Про панічні атаки
08.10.2020
Панічна атака – це непояснюваний, виснажливий для пацієнта напад тривоги, паніки та страху, який супроводжується різними вегетативно-соматичними проявами і триває від декількох хвилин до півгодини. Отож, панічні атаки – це проблема психічного характеру, з проявами фізичних симптомів.
Цей розлад набув значного поширення в останнє десятиліття. Особливо часто панічні атаки зустрічаються у молодих людей, які багато працюють, активно навчаються і прагнуть великих досягнень. Спричинити панічну атаку може емоційне перенапруження, депресія чи стресова ситуація.
У житті людини з панічними атаками взагалі зникає така емоція як радість. Але і плакати вона теж більше не може, хоча раніше сльози могли ллятися навіть без очевидних на те причин.
Панічні атаки не минають самостійно, а завжди розвиваються по наростаючій у тривалості та вираженості симптомів. Напади мають циклічний характер, можуть посилюватися залежно від пори року.
Чим наполегливіше близькі люди просять не переживати і не нервувати, тим сильнішими є прояви атаки. Найгіршим є розвиток недовіри до близьких – людина замикається в собі, впевнюючись в своїй нікчемності та непотрібності. Вона почувається одинокою і нещасною. При важких панічних атаках, навіть якщо вони одиничні, людина починає боятися всього – навіть приймати ліки. Адже пігулки також можуть нашкодити, а лікарі виявитися некваліфікованими. Такі прояви – дуже серйозні і можуть вказувати на необхідність стаціонарного лікування.
Панічні атаки бувають (причини прояву):
Симптоми атипових панічних атак:
Загалом для панічних атак характерно:
це стан, який піддається лікуванню. Воно має включати медикаментозне лікування, психотерапію та самоосвіту.
Беручись за вирішення проблеми, знайдіть лікаря, якому цілком можна довіритися дотримуватися усіх його порад, – і тоді панічні атаки відступлять.
Цей розлад набув значного поширення в останнє десятиліття. Особливо часто панічні атаки зустрічаються у молодих людей, які багато працюють, активно навчаються і прагнуть великих досягнень. Спричинити панічну атаку може емоційне перенапруження, депресія чи стресова ситуація.
У житті людини з панічними атаками взагалі зникає така емоція як радість. Але і плакати вона теж більше не може, хоча раніше сльози могли ллятися навіть без очевидних на те причин.
Панічні атаки не минають самостійно, а завжди розвиваються по наростаючій у тривалості та вираженості симптомів. Напади мають циклічний характер, можуть посилюватися залежно від пори року.
Чим наполегливіше близькі люди просять не переживати і не нервувати, тим сильнішими є прояви атаки. Найгіршим є розвиток недовіри до близьких – людина замикається в собі, впевнюючись в своїй нікчемності та непотрібності. Вона почувається одинокою і нещасною. При важких панічних атаках, навіть якщо вони одиничні, людина починає боятися всього – навіть приймати ліки. Адже пігулки також можуть нашкодити, а лікарі виявитися некваліфікованими. Такі прояви – дуже серйозні і можуть вказувати на необхідність стаціонарного лікування.
Панічні атаки бувають (причини прояву):
- ситуаційні – виникають під впливом сильних негативних емоцій;
- умовно-ситуаційні – виникають під впливом біологічного або хімічного фактору (алкоголь, наркотики або суттєві гормональні зміни);
- спонтанні – причину появи визначити неможливо.
- інфаркт;
- гіпертонічний криз;
- тахікардія чи збої у роботі серця.
Симптоми атипових панічних атак:
- судомне скорочення м’язів кінцівок;
- афазія (порушення мови);
- блювання;
- порушення слуху і зору;
- втрата свідомості;
- відчуття перекритого горла.
Загалом для панічних атак характерно:
- Всі основні показники в нормі (кров, ЕКГ, ЕЕГ). Жодної патології спеціалісти не виявляють.
- Серйозні внутрішні страждання: людині болить, пече, терпне і німіє одночасно майже у всіх кутках тіла.
- Дихати важко, серцебиття прискорюється. Загалом налічується більше 300 вегетативних показників, які швидко змінюються. І це дуже лякає пацієнта.
- Часто додаються фобії – особа боїться залишатися сама вдома, може виникати страх натовпу, обмеженого простору. Виникають складнощі з поїздками у метро або підйомами ліфтом.
це стан, який піддається лікуванню. Воно має включати медикаментозне лікування, психотерапію та самоосвіту.
Беручись за вирішення проблеми, знайдіть лікаря, якому цілком можна довіритися дотримуватися усіх його порад, – і тоді панічні атаки відступлять.