Дисплазія шийки матки – це передраковий стан, при якому клітини епітелію зазнають структурних змін. На перший погляд, жінка може почуватися абсолютно здоровою: немає болю, виділень чи будь-яких сигналів небезпеки. Саме тому дисплазію часто виявляють випадково – під час профілактичного огляду або за результатами ПАП-тесту. І саме тому так важливо не відкладати лікування, адже дисплазія не зникає сама по собі, а може прогресувати в онкологію.

Причини розвитку дисплазії

Провідним фактором є персистенція вірусу папіломи людини високого онкогенного ризику. Але існують і додаткові чинники, що збільшують ризик: часта зміна партнерів, ранній початок статевого життя, куріння, імунодефіцитні стани, хронічні запальні процеси, гормональні порушення.

Регулярні огляди та вчасна діагностика – найкращий спосіб виявити проблему, коли вона ще легко піддається лікуванню.

Як діагностують дисплазію

Після первинного огляду гінеколог призначає ПАП-тест, тест на ВПЛ, кольпоскопію та, за потреби, біопсію шийки матки. Ці методи дозволяють не тільки підтвердити діагноз, а й визначити ступінь дисплазії.

Від стадії залежить тактика лікування, його обсяг та інтенсивність.

Методи лікування дисплазії

Лікування дисплазії не є шаблонним – кожній жінці підбирається індивідуальна схема залежно від віку, репродуктивних планів та ступеня ураження.

Консервативне лікування – підходить при легкій дисплазії та у випадку молодого віку пацієнтки.

Застосовують:

• санацію інфекцій та усунення запалення;

• лікування гормональних порушень;

• імунокорекцію;

• контроль та усунення факторів ризику.

У таких випадках можливий повний регрес дисплазії, однак пацієнтка повинна регулярно проходити кольпоскопію та ПАП-тест.

Хірургічне лікування необхідне для видалення патологічної ділянки шийки матки (у важких випадках).

Сучасні методи щадні й малотравматичні, тому дозволяють зберегти фертильність жінки.

Найбільш поширені технології:

• Радіохвильова ексцизія (конізація) – високоточний метод, який дозволяє усунути змінені тканини з мінімальною травматизацією здорових структур.

• Лазерна вапоризація – випаровування патологічних клітин лазерним променем.

• Кріодеструкція – «заморожування» ділянки рідким азотом.

• Петлева електроексцизія (LEEP/LEETZ) – ефективний метод для лікування CIN II–III.

Такі процедури займають небагато часу, проводяться амбулаторно та забезпечують швидке відновлення.

Після лікування дисплазії

Пацієнтка має регулярно проходити контрольні огляди: ПАП-тест, ВПЛ-тест, кольпоскопію. Це дозволяє впевнитися в ефективності лікування та виключити рецидив.

Рекомендації після процедур:

• тимчасове утримання від статевого життя;

• уникання фізичних навантажень;

• заборона тампонів та спринцювань протягом періоду загоєння;

• дотримання індивідуальних призначень лікаря.

Своєчасне лікування дозволяє повністю позбутися дисплазії та зберегти репродуктивне здоров’я.

Medibor – клініка, де про ваше здоров’я піклуються комплексно.

Телефонуйте +38 (067) 509 97 33.