Сифіліс RPR – carbon - тест
08.09.2020
(Rapid Plasma Reagin – антикардіоліпіновий тест)
Неспецифічний антифосфоліпідний (реагіновий) тест, сучасний аналог реакції Вассермана (RW), модифікація VDRL (Veneral Disease Research Laborator) тесту.
RPR – скринінговий нетрепонемний аглютинаційний тест для якісного та напівкількісного виявлення антитіл (реагінів) класу IgG та IgM до ліпоідного та ліпопротеіноподібного матеріалу, який вивільняється із уражених клітин хворого на сифіліс.
Загальна інформація про дослідження. Сифіліс - захворювання, яке викликається спірохетою Treponema pallidum (бліда трепонема), передається статевим (переважно) так і побутовим (рідко) шляхами. Збудник проникає крізь слизову оболонку, тим самим викликає первинне локальне пошкодження, далі розповсюджується з лімфою.
В першій стадії сифілісу інфекція, звичайно, обмежена місцем входу в організм (проявляється появою шанкра). Збудник інфекції на цей момент можна виявити спеціальними методами мікроскопії. В другій стадії сифілісу інфекція розповсюджується по всьому організму, в патологічний процес втягується шкіра, нервова система, інші органи та тканини. В третій стадії захворювання спостерігається хронічне пошкодження органів. Часто довгий період захворювання не має клінічних симптомів (латентний сифіліс).
На всіх стадіях, виключаючи період появи шанкра, кращим методом діагностики сифілісу являються серологічні тести - дослідження сироватки на наявність антитіла. Антифосоліпідні антитіла, які виявляються цим тестом, знаходять у 70-80 % осіб з первинним сифілісом і практично у 100 % пацієнтів - з вторинним і раннім латентним сифілісом.
В більшості випадків позитивна RPR - реакція спостерігається через 7 - 10 днів після появи первинного шанкру або через 3 - 5 днів після інфікування. Титри знижаються після того як наступає вторинна стадія сифілісу. Більше 30 % пацієнтів з пізнім сифілісом стають неактивними по RPR - тесту. Зниження титру RPR в 4 рази на протязі 1 року після проведеної терапії підтверджує її ефективність. В 90-98 % випадків після лікування сифілісу результати RPR – тесту стають негативними. RPR – тест не є специфічним тестом на сифіліс.
Всі позитивні зразки для підтвердження результатів повинні бути дослідженні трепонемними методиками, наприклад ТРНА – тест. Негативні результати не виключають наявність сифілісу у пацієнтів.
Клінічний діагноз не може базуватися на підставі одного тесту, необхідно провести як клінічні, так і лабораторні дослідження. Дуже рідко зустрічаються помилково позитивні результати в реакції RPR (ефект ''прозони'' не простежується до титру ≥1/128) та можуть бути виключені одночасним призначенням тесту ТРНА.
Покази до призначення аналізу:
Підготовка до дослідження: забір крові потрібно проводити натщесерце.
Метод дослідження: флокуляційний тест.
Облік результатів:
Позитивний результат:
Неспецифічний антифосфоліпідний (реагіновий) тест, сучасний аналог реакції Вассермана (RW), модифікація VDRL (Veneral Disease Research Laborator) тесту.
RPR – скринінговий нетрепонемний аглютинаційний тест для якісного та напівкількісного виявлення антитіл (реагінів) класу IgG та IgM до ліпоідного та ліпопротеіноподібного матеріалу, який вивільняється із уражених клітин хворого на сифіліс.
Загальна інформація про дослідження. Сифіліс - захворювання, яке викликається спірохетою Treponema pallidum (бліда трепонема), передається статевим (переважно) так і побутовим (рідко) шляхами. Збудник проникає крізь слизову оболонку, тим самим викликає первинне локальне пошкодження, далі розповсюджується з лімфою.
В першій стадії сифілісу інфекція, звичайно, обмежена місцем входу в організм (проявляється появою шанкра). Збудник інфекції на цей момент можна виявити спеціальними методами мікроскопії. В другій стадії сифілісу інфекція розповсюджується по всьому організму, в патологічний процес втягується шкіра, нервова система, інші органи та тканини. В третій стадії захворювання спостерігається хронічне пошкодження органів. Часто довгий період захворювання не має клінічних симптомів (латентний сифіліс).
На всіх стадіях, виключаючи період появи шанкра, кращим методом діагностики сифілісу являються серологічні тести - дослідження сироватки на наявність антитіла. Антифосоліпідні антитіла, які виявляються цим тестом, знаходять у 70-80 % осіб з первинним сифілісом і практично у 100 % пацієнтів - з вторинним і раннім латентним сифілісом.
В більшості випадків позитивна RPR - реакція спостерігається через 7 - 10 днів після появи первинного шанкру або через 3 - 5 днів після інфікування. Титри знижаються після того як наступає вторинна стадія сифілісу. Більше 30 % пацієнтів з пізнім сифілісом стають неактивними по RPR - тесту. Зниження титру RPR в 4 рази на протязі 1 року після проведеної терапії підтверджує її ефективність. В 90-98 % випадків після лікування сифілісу результати RPR – тесту стають негативними. RPR – тест не є специфічним тестом на сифіліс.
Всі позитивні зразки для підтвердження результатів повинні бути дослідженні трепонемними методиками, наприклад ТРНА – тест. Негативні результати не виключають наявність сифілісу у пацієнтів.
Клінічний діагноз не може базуватися на підставі одного тесту, необхідно провести як клінічні, так і лабораторні дослідження. Дуже рідко зустрічаються помилково позитивні результати в реакції RPR (ефект ''прозони'' не простежується до титру ≥1/128) та можуть бути виключені одночасним призначенням тесту ТРНА.
Покази до призначення аналізу:
- Первинне обстеження при підозрі на сифіліс (з підтвердженням позитивної реакції в будь якому трепонемному тесті).
- Діагностика прихованого сифілісу (з підтвердженням позитивної реакції в двох трепонемних тестах).
- Обстеження донорів (в поєднанні з трепонемним тестом).
- Загальні скринінгові обстеження пацієнтів загальної практики: сімейних лікарів, пацієнтів поліклінік, стаціонарів загального профілю) 1 раз на останні 12 місяців.
- Обстеження вагітних.
- Контроль ефективності терапії.
Підготовка до дослідження: забір крові потрібно проводити натщесерце.
Метод дослідження: флокуляційний тест.
Облік результатів:
- Позитивний (в коментарі приводиться значення титру).
- Слабопозитивний.
- Негативний.
Позитивний результат:
- Первинний серопозитивний сифіліс (інфікування відбулось 1 – 3 місяці тому).
- Вторинний серопозитивний сифіліс (інфікування відбулось більше 3 місяців тому).
- Третинний серопозитивний сифіліс (інфікування відбулось 3 – 4 роки тому).
- Перший рік після вилікування сифілісу.
- Серорезистентність після лікування сифілісу.
- Антифософоліпідний синдром вельми вірогідний (якщо дослідження проводилось для діагностики тільки цього синдрому, а сифіліс виключено).
- Неможливість виключення помилково позитивної реакції при: вагітності, цукровому діабеті, туберкульозі, онкологічних захворюваннях, аутоімунних (системних) захворюваннях, подагрі, алкоголізмі, наркоманії, носійстві інших видів трепонем, інфекційному мононуклеозі, ентеровірусних інфекціях, вірусних гепатитах, пневмонії, після вакцинації.
- Відсутність інфекції.
- Неможливість виключення раннього первинного (серонегативного) сифілісу.
- Неможливість виключення пізнього третинного сифілісу.
Документы
Бланк с анализами
785.1 Кб